Мені страшенно соромно та стидно таке бачити, хоч то не я там дзявкаю москвосуржем до іноземця, що вивчив українську мову з поваги до нашої країни. Боже, яка то ганьба нам…
Ганьба бо не змусили себе поважати "заслуговує на повагу", "гідний поваги" - не випадкові словосполучення
Зараз у Луганського стрім, де разом Сергій Іванович (Гриша) з каналу "Київська Русь" та Паша Дальнобой і зачеплено було теж питання мови. Паша пробує "дотиснути" необхідність спілкування українського !!! блогера з громадянами України українською ???? !!!!!. І це доводить "американець" українцю. Тихий жах.
Причем азиат, где логика языков кардинально отличается от индоевропейских.
Я вообще не понимаю этих разговоров за "мовных инвалидов". Я дальше Польши без студенточек с инфака не езжу. На репетиров по инглишу кучу баба потратил, а говорю на уровне "сколько стоит?", ихние времена для меня вообще темный лес. Кароч ниасилил. Но восточноевропейские языки понимаю, на большинстве могу поговорить. Пусть коряво, но могу. Я на некоторых и пишу без ашипак. В Украйне на суржике без проблем. Причем заметил такую особенность: если сравнительно долго живу в какоой-нибудь глуши, то перенимаю особенности местного диалекта.
Просто нет т.н. "политической воли" поставить население в такое положение, в котором без знания мовы никак.
Існує теорія (чи радше гіпотеза) про мову як інстинкт: ru.wikipedia.org/wiki/Язык_как_инстинкт. Слово «інстинкт» тут має бути взято в лапки, звісно, бо людина не має інстинктів. Сама ж гіпотеза цікава.
Я знаю кілька мов і взагалі цікавлюся мовознавством, зокрема компаративістикою, а також антропологією і так далі — і за власними «відчуттями» сутності мови можу сказати, що найточніше та найближче до мого розуміння її сутність однією фразою сформулював Гайдеггер: мова це домівка буття. Все суще ми означуємо через мову, ми мислимо та існуємо, як свідома людська істота, в конкретній мові. Я навіть повторив тут у себе цю сентенцію, дещо переформулювавши її та надавши їй в означенні певного контексту: мова — це тлумачний словник буття. Бо Гайдеггерове означення, на мою думку, дещо ідеалістичне, в філософському сенсі. Але ж буття речей і буття як таке існують і поза нашою свідомістю, це очевидний факт. Тому мені видалося потрібним зробити певний акцент на ролі суб’єкту та мови як його пізнавального інструменту в цій ситуації.
Московити, наприклад, не розуміють слов’янського словотвору, а відтак істинні старі значення слов’янських слів для них здебільшого «мовчать». Ви, мабуть, не раз це помічали: русские не понимают значения и смысла слов собственного языка. А трапилось це тому, що їхня природня фонетика — угрофінська. Фонетика завжди психофізіологічно зумовлена, а тому є найсталішою частиною мови, змінюється лише за певними правилами і лише з реальних причин, а не «просто так». Нові корені чужих слів люди залешанської землі намагалися вживати за правилами своїх угрофінських мов. Із запозичених слів — а це фактично весь словник московської мови — довільно робилися нові слова з новими значеннями, цей процес і тепер триває. Наприклад, москалі скорочують слова до повного спотворення їхнього смислу (приклади з ІТ): охлад (охлаждение), функционал (функциональность), компилить (компилировать) etc.
При цьому, як не дивно, московська мова досить добре підходить до розмаїтого термінологічного вжитку — наукового, виробничого, філософського. Але для цього бажано бути природнім слов’янином, щоб «чути» особливим розумовим слухом значення слов’янських коренів слів та розуміти слов’янський словотвір. А з середини з угрофінської фонології цього просто не чутно. Так само, як, скажімо, японці без особливого навчання не чують і не можуть відтворити звук «л» в чужих мовах, де він є.
Я за лигвистику не особо. Она мне навевает скуку. Поэтому исключительно поверхам и с контесте других интересующих меня вщей. Больше всего люблю этимологию. Когда меня называют неадекватом, спарашиваю "а ви твки знаете шо ознаает это слово?". Как объясню, начинается форменная истерика ибо аргументов нема.))) Это как пример "практического" использования этимологии.
Интересная гипотеза. И мне чего-то сразу вспомнился интегральный традиционализм. Гипотеза о некой предсуществующей конкретному человеку ментальной матрице очень интересна, но крайне несовременна, не мейнстримна. Нынешние хомо сапиенсы считают, что платонизм устарел, но в тоже время продолжают мыслить с понятиях платонизма. Вернее руин платонизма.
За не понимают. По-моему это везде так. Постмодернизм жи. Уничтожение значений, различий, все сливается и перемешивается. У расиянцев другая проблема: они просто языка не знают. Вот я делаю ашибки, апечатки. это обусловлено состоянием моего здоровья, но таки я пишу гораздо грамотнее, чем большинство населения, не имеющего моих проблем ср здровьем, окончивших школу, большинство еще имеет и вышак. Вот как объяснить это я хз. В одном слове из 4 букв четыре ашипки. это ж талант надо иметь.
Мне при изучении восточноевропейских мов труднее сего было привыкнуть к отсуствию такого сильного различия между написанием и произношением как в русском. Наверное это самое трудное. и именно на этом большинство и спотыкается, имхо.
>> Просто нет т.н. "политической воли" поставить население в такое положение, в котором без знания мовы никак.
Три століття вибивали усі найкращі інтелектуальні та духовні сили українського суспільства — то й нема кому робити. Якщо я пишу українською мовою, то мене регулярно матюкають останніми принизливими словами — і роблять це зазвичай не москалі, а манкурти-хохли. Половина москвомовного населення України по-рабськи боїться виглядати селюком, рагулем — і через це зрікається батьківської мови. Це дуже серйозна проблема національної самоповаги та ідентичності; силоміць продуктивно вирішити цю проблему буде тяжко. Потрібна воля не лише політична, але й суспільна: люди мають захотіти цього, має стати престижним бути українцем. Мова це завше ознака престижу та соціального стану. Якби бути українцем стало вигідно та почесно, то за кілька років уся Україна вже би плювалася від московської мови. Те саме можна сказати й про білорусів, у них навіть гірша ситуація, про жидів-емігрантів, що живучи в Ізраїлі дивляться кацапські канали по телевізору, про мігрантів з РФ до США, що живучи та працюючи там постійно — голосують за Путіна.
Вы допускаете классическую ошибку. Не надо престижа и уважения. Нужна простая необходимость. Когда делопроизводство на украинском, то волей-неволей, но придется выучить ибо в противном случае увольнение. И тут очень хорошо помогает экономический кризис со всеми вытекающими. Да и гражданам придетсуя учить ибо как в противном случае жалобу условному прокурору напишешь?! Сделай образование на украинском и через десяток лет получишь украинских детей. И тут ничего не попишешь. Надо д дитятке получить базовое обязательно, а там и высшее. Но есть одно НО. Имхо, щас уже поздно все это делать. Это надо было делать в начале 1990-ых. Тогда и пиздец в экономике был, и Империя ослабла, и в целом в мире намечалась определенная передышка от глобальных изменений. Вот как раз к нынешнему времени и появилось бы новое поколение. А теперь все эти мовные потуги только усугубляют имеющиеся проблемы. И это касается не только Украины, но и другой упомянутой вами постсовковой территории.
Я не людина з влади. Я маю повне право на помилки своїх міркувань і на філософствування, бо з цього не випливають фатальні наслідки для суспільства. :)
От ми вже багато років маємо діловодство переважно українською мовою, шкільна освіта вже чверть століття більш-менш україномовна. Думаєте, це допомогло? Аж ніяк. Манкурти роблять документи українською, з батьками та дідами в селі балакають українською або суржиком, а приїхавши до міста стають русскаїзичьнимі ґаражанамі і зі своїми дітьми апшшяютса на опшшєпанятнам русскам їзикє. Це проблема світогляду та моралі. Це проблема психологічних комплексів. Саме тому я так акцентую питання престижу. Власне, через престиж Москва й насаджувала свою мову по всіх теренах. Інакше русифікувати людей не виходило, дискримінація, репресії та заборони не давали потрібного ефекту. А престижність — давала і нині дає.
У ваты есть простор для маневра. Я таки глянул на вики статьютипа "борьба за русский язык в украине". Чем больше % русскоязычного обучения, тем больше ватный регион. По долопроизводсту - или правоводству как на соловьиной правильно? - думаю тоже такая большая развилка есть.
Товарищи большевики русифицировать престижность только с 60-70-ых, когда основная масса населения, которое было городское, русифицировали и осталась деревня. Вот на нее чувством неполноценнсти и давили.
А вначале исключительно необходимостью. В связи с коллективизацией кучи селюков нужно было либо на стройки коммунизма ехать, либо сдыхать на селе. На стройках, разумеется, вавилонское столпотворение. тут хошь не хошь, а нужен какой-то один язык, чтобы на рабочие темы говорить. Потом на построенный завод работать идешь. А там документация к станку на русском, начльник тожке из условной Рязани. Он мог и не иметь ничего против нац. языков, но он их просто не понимал, поэтому с ним опять же на русском общались. Карч, большевики создали ситуация, когда население вынуждено было общаться по большей части на русском. Не из-за страшных чекистов, а просто надо было как-то с друг другом общаться и сделать это можно было только посредством русского. В Украине такого сделать в нач. 90-ых не смогли\не захотели. А теперь, имхо, уже поздно.
Ну, немає підстав сумніватися у здібностях людей виду сапієнс. Тут дещо приховане питання про те, чому «русскаїзичьниє укра́інци», ота гнила помоскалена рабська хохлядь на п’ятому році війни з москалями не має в собі сили та волі припинити нарешті бути рабами москаля.
Щодо картинки — нє, не думаю так. Мрії мріями, але думкою лиш дурень багатіє. Китайці самотужки нічого до ладу не вміють і не мають новітніх технологій, неспроможність мислити у західній творчій парадигмі — це фундаментальна риса східної ментальності. Якщо західні варвари не даватимуть Китаю роботу і засоби виробництва, то там дуже скоро настане масовий голод.
ну, з часів маодзедуна там країна трішки змінилася, ггг
> Якщо західні варвари не даватимуть Китаю роботу
упевнений, що колись феодальні барони казали один одному, що як тільки вони перестануть "давати роботу" усіляким сердешним ремісникам, ті жалюгідні створіння помруть з голоду у своїх кумедних містах, схожих на мурашники--і взагалі, тільки на баронських лицарських чеснотах увесь світ тримається!
ггг
> і засоби виробництва,
трохи цифр про неминуче майбутнє людства та скромна роль кетаю:
Since 2013 China has been the biggest robot market in the world with a continued dynamic growth. China has significantly expanded its leading position as the biggest market with a share of 30% of the total supply in 2016 (27% in 2015). With sales of about 87,000 industrial robots in 2016 – an increase of 27% compared to 2015 - China came close to the total sales volume of Europe and the Americas together (97,300 units). Chinese robot suppliers continued to expand their market share from 25% in 2013 to 31% in 2016. Between 2011 and 2016, total supply of industrial robots increased by about 31% per year on average.
the country has built up agricultural exchange and cooperation relations with some major international agricultural and financing organizations as well as more than 140 countries. Through south-south cooperation, China has been actively providing assistance to other developing countries in support of local agricultural development.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
euthanasepam) wrote2018-10-13 09:27 am
no subject
no subject
no subject
бо не змусили себе поважати
"заслуговує на повагу", "гідний поваги" - не випадкові словосполучення
Зараз у Луганського стрім, де разом Сергій Іванович (Гриша) з каналу "Київська Русь" та Паша Дальнобой і зачеплено було теж питання мови. Паша пробує "дотиснути" необхідність спілкування українського !!! блогера з громадянами України українською ???? !!!!!.
І це доводить "американець" українцю. Тихий жах.
no subject
no subject
Я вообще не понимаю этих разговоров за "мовных инвалидов". Я дальше Польши без студенточек с инфака не езжу. На репетиров по инглишу кучу баба потратил, а говорю на уровне "сколько стоит?", ихние времена для меня вообще темный лес. Кароч ниасилил. Но восточноевропейские языки понимаю, на большинстве могу поговорить. Пусть коряво, но могу. Я на некоторых и пишу без ашипак. В Украйне на суржике без проблем. Причем заметил такую особенность: если сравнительно долго живу в какоой-нибудь глуши, то перенимаю особенности местного диалекта.
Просто нет т.н. "политической воли" поставить население в такое положение, в котором без знания мовы никак.
no subject
Я знаю кілька мов і взагалі цікавлюся мовознавством, зокрема компаративістикою, а також антропологією і так далі — і за власними «відчуттями» сутності мови можу сказати, що найточніше та найближче до мого розуміння її сутність однією фразою сформулював Гайдеггер: мова це домівка буття. Все суще ми означуємо через мову, ми мислимо та існуємо, як свідома людська істота, в конкретній мові. Я навіть повторив тут у себе цю сентенцію, дещо переформулювавши її та надавши їй в означенні певного контексту: мова — це тлумачний словник буття. Бо Гайдеггерове означення, на мою думку, дещо ідеалістичне, в філософському сенсі. Але ж буття речей і буття як таке існують і поза нашою свідомістю, це очевидний факт. Тому мені видалося потрібним зробити певний акцент на ролі суб’єкту та мови як його пізнавального інструменту в цій ситуації.
Московити, наприклад, не розуміють слов’янського словотвору, а відтак істинні старі значення слов’янських слів для них здебільшого «мовчать». Ви, мабуть, не раз це помічали: русские не понимают значения и смысла слов собственного языка. А трапилось це тому, що їхня природня фонетика — угрофінська. Фонетика завжди психофізіологічно зумовлена, а тому є найсталішою частиною мови, змінюється лише за певними правилами і лише з реальних причин, а не «просто так». Нові корені чужих слів люди залешанської землі намагалися вживати за правилами своїх угрофінських мов. Із запозичених слів — а це фактично весь словник московської мови — довільно робилися нові слова з новими значеннями, цей процес і тепер триває. Наприклад, москалі скорочують слова до повного спотворення їхнього смислу (приклади з ІТ): охлад (охлаждение), функционал (функциональность), компилить (компилировать) etc.
Пропоную вам прочитати чудові нариси про цю втрату смислів: «Із пад стєжка, або Психічна патологія мовокаліцтва».
При цьому, як не дивно, московська мова досить добре підходить до розмаїтого термінологічного вжитку — наукового, виробничого, філософського. Але для цього бажано бути природнім слов’янином, щоб «чути» особливим розумовим слухом значення слов’янських коренів слів та розуміти слов’янський словотвір. А з середини з угрофінської фонології цього просто не чутно. Так само, як, скажімо, японці без особливого навчання не чують і не можуть відтворити звук «л» в чужих мовах, де він є.
no subject
Интересная гипотеза. И мне чего-то сразу вспомнился интегральный традиционализм. Гипотеза о некой предсуществующей конкретному человеку ментальной матрице очень интересна, но крайне несовременна, не мейнстримна.
Нынешние хомо сапиенсы считают, что платонизм устарел, но в тоже время продолжают мыслить с понятиях платонизма. Вернее руин платонизма.
За не понимают. По-моему это везде так. Постмодернизм жи. Уничтожение значений, различий, все сливается и перемешивается. У расиянцев другая проблема: они просто языка не знают. Вот я делаю ашибки, апечатки. это обусловлено состоянием моего здоровья, но таки я пишу гораздо грамотнее, чем большинство населения, не имеющего моих проблем ср здровьем, окончивших школу, большинство еще имеет и вышак. Вот как объяснить это я хз. В одном слове из 4 букв четыре ашипки. это ж талант надо иметь.
Мне при изучении восточноевропейских мов труднее сего было привыкнуть к отсуствию такого сильного различия между написанием и произношением как в русском. Наверное это самое трудное. и именно на этом большинство и спотыкается, имхо.
no subject
Три століття вибивали усі найкращі інтелектуальні та духовні сили українського суспільства — то й нема кому робити. Якщо я пишу українською мовою, то мене регулярно матюкають останніми принизливими словами — і роблять це зазвичай не москалі, а манкурти-хохли. Половина москвомовного населення України по-рабськи боїться виглядати селюком, рагулем — і через це зрікається батьківської мови. Це дуже серйозна проблема національної самоповаги та ідентичності; силоміць продуктивно вирішити цю проблему буде тяжко. Потрібна воля не лише політична, але й суспільна: люди мають захотіти цього, має стати престижним бути українцем. Мова це завше ознака престижу та соціального стану. Якби бути українцем стало вигідно та почесно, то за кілька років уся Україна вже би плювалася від московської мови. Те саме можна сказати й про білорусів, у них навіть гірша ситуація, про жидів-емігрантів, що живучи в Ізраїлі дивляться кацапські канали по телевізору, про мігрантів з РФ до США, що живучи та працюючи там постійно — голосують за Путіна.
no subject
Когда делопроизводство на украинском, то волей-неволей, но придется выучить ибо в противном случае увольнение. И тут очень хорошо помогает экономический кризис со всеми вытекающими. Да и гражданам придетсуя учить ибо как в противном случае жалобу условному прокурору напишешь?!
Сделай образование на украинском и через десяток лет получишь украинских детей. И тут ничего не попишешь. Надо д дитятке получить базовое обязательно, а там и высшее.
Но есть одно НО. Имхо, щас уже поздно все это делать. Это надо было делать в начале 1990-ых. Тогда и пиздец в экономике был, и Империя ослабла, и в целом в мире намечалась определенная передышка от глобальных изменений. Вот как раз к нынешнему времени и появилось бы новое поколение. А теперь все эти мовные потуги только усугубляют имеющиеся проблемы. И это касается не только Украины, но и другой упомянутой вами постсовковой территории.
no subject
От ми вже багато років маємо діловодство переважно українською мовою, шкільна освіта вже чверть століття більш-менш україномовна. Думаєте, це допомогло? Аж ніяк. Манкурти роблять документи українською, з батьками та дідами в селі балакають українською або суржиком, а приїхавши до міста стають русскаїзичьнимі ґаражанамі і зі своїми дітьми апшшяютса на опшшєпанятнам русскам їзикє. Це проблема світогляду та моралі. Це проблема психологічних комплексів. Саме тому я так акцентую питання престижу. Власне, через престиж Москва й насаджувала свою мову по всіх теренах. Інакше русифікувати людей не виходило, дискримінація, репресії та заборони не давали потрібного ефекту. А престижність — давала і нині дає.
no subject
У ваты есть простор для маневра. Я таки глянул на вики статьютипа "борьба за русский язык в украине". Чем больше % русскоязычного обучения, тем больше ватный регион.
По долопроизводсту - или правоводству как на соловьиной правильно? - думаю тоже такая большая развилка есть.
Товарищи большевики русифицировать престижность только с 60-70-ых, когда основная масса населения, которое было городское, русифицировали и осталась деревня. Вот на нее чувством неполноценнсти и давили.
А вначале исключительно необходимостью. В связи с коллективизацией кучи селюков нужно было либо на стройки коммунизма ехать, либо сдыхать на селе. На стройках, разумеется, вавилонское столпотворение. тут хошь не хошь, а нужен какой-то один язык, чтобы на рабочие темы говорить. Потом на построенный завод работать идешь. А там документация к станку на русском, начльник тожке из условной Рязани. Он мог и не иметь ничего против нац. языков, но он их просто не понимал, поэтому с ним опять же на русском общались. Карч, большевики создали ситуация, когда население вынуждено было общаться по большей части на русском. Не из-за страшных чекистов, а просто надо было как-то с друг другом общаться и сделать это можно было только посредством русского.
В Украине такого сделать в нач. 90-ых не смогли\не захотели. А теперь, имхо, уже поздно.
no subject
> 8 місяців
тю, ну Ви як здрасьтє, звичайно він вивчить, він же не тупий західний монгол якийсь, як місцеві югавасточниє
взагалі, світле майбутнє нашої голактики буде виглядати ось так:
https://66.media.tumblr.com/57c316da362f8509accf140d70b1e494/tumblr_mvooveAqhT1qigaa4o1_500.jpg
(кажуть то є кортинка з внутрішньої кетайської пропаганди)
no subject
Щодо картинки — нє, не думаю так. Мрії мріями, але думкою лиш дурень багатіє. Китайці самотужки нічого до ладу не вміють і не мають новітніх технологій, неспроможність мислити у західній творчій парадигмі — це фундаментальна риса східної ментальності. Якщо західні варвари не даватимуть Китаю роботу і засоби виробництва, то там дуже скоро настане масовий голод.
no subject
> Якщо західні варвари не даватимуть Китаю роботу
упевнений, що колись феодальні барони казали один одному, що як тільки вони перестануть "давати роботу" усіляким сердешним ремісникам, ті жалюгідні створіння помруть з голоду у своїх кумедних містах, схожих на мурашники--і взагалі, тільки на баронських лицарських чеснотах увесь світ тримається!
ггг
> і засоби виробництва,
трохи цифр про неминуче майбутнє людства та скромна роль кетаю:
Since 2013 China has been the biggest robot market in the world with a continued dynamic growth. China has significantly expanded its leading position as the biggest market with a share of 30% of the total supply in 2016 (27% in 2015). With sales of about 87,000 industrial robots in 2016 – an increase of 27% compared to 2015 - China came close to the total sales volume of Europe and the Americas together (97,300 units). Chinese robot suppliers continued to expand their market share from 25% in 2013 to 31% in 2016. Between 2011 and 2016, total supply of industrial robots increased by about 31% per year on average.
https://ifr.org/downloads/press/Executive_Summary_WR_2017_Industrial_Robots.pdf
no subject
Currently, China ranks first in the world in terms of the production of cereals, cotton, fruit, vegetables, meat, poultry, eggs and fishery products.
the country has built up agricultural exchange and cooperation relations with some major international agricultural and financing organizations as well as more than 140 countries. Through south-south cooperation, China has been actively providing assistance to other developing countries in support of local agricultural development.
(http://www.fao.org/china/fao-in-china/china-at-a-glance/en/, табл з вікіпідіа)
або таке: China is moving ahead with a huge robot farming pilot that could one day put many of the country's 250 million farmers out of work
https://www.businessinsider.com/china-farming-jobs-risk-rise-automated-agriculture-2018-8
* For the next seven years, China will run a pilot program to replace farmers with robots.
* The program features unmanned tractors, rice transplanters, and pesticide applicators.
* A rise in automated farming could produce greater yields and cheaper food production.
* However, a rise in automated farming also threatens to put many of China's 250 million farmers out of work.
або https://tradingeconomics.com/china/imports-by-category
іжа аж на 10 місці; до речі, не знав, що бразилія є такі круті перці що стосується експорту їжі ув кетай
https://tradingeconomics.com/china/imports/oil-seed-oleagic-fruits-grain-seed-fruit
***
короче кажучи, на біг по лезу бритви це є несхожим, ггг