Кабінет психопатологічної евтаназіології (
euthanasepam) wrote2018-09-09 10:45 pm
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Entry tags:
Професія та покликання — брехло
Рожева сукня,
Це відео я побачив у Ніконова, де він пише про технологію пропаганди в РФ: «Глупая Маша становится умной или Как делается пропаганда по-кремлёвски».
Безперечно, Марічка Захарова є високий фахівець на своїй посаді, а брехню в РФ поставлено на конвеєр.
Мова загалом про це:
no subject
А що таке мешти, це щось польською?
Вибачте, тодi вже польською й пишiть! :)
Бо в мене особисто якесь дивне сприйняття деяких мов: в загальному контекстi розумiю все, що сказано, ну десь як на рiвнi iнтуїцiї, але коли доходить до окремих слiв - зась, не можу знайти вiдповiдного перекладу!
no subject
(Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982.)
no subject
Є на ютубi:
https://www.youtube.com/watch?v=jyrYN1_Zi_U
no subject
no subject
А ще на сторiнкi, що розповiдає про довоєнне життя в колишнiх єврейсько-молдавських Бєльцах, є гарна розповiдь про суто молдавське взуття: поверх голої ноги вязанi з товстої вовни шкарпетки, а потiм їх ще обгортають шматком шкiри теляти, шнурують злегка, i так ходять щодня.
На пригадаю назви, але гарно. :)
А в iндiанцiв Канади та Дикого Заходу таке зветься просто мокасинами.
Так назва менi бiльше подобається, як на мене, вона найбiльш сучасна, як кажуть, прогресивна i може навiть витiснити i мешти i кеди.
Принаймi, нiкому не треба буде длубатися у важенному етимологiчному словнику.
Та навiть кросовки Адiдас - туди ж, докупи! :)
no subject
За мештами не треба йти до етимологічного словника, це слово з живої української мови. Його повсякденно вживають мільйони українців.
А що його забули в помоскалених регіонах — то це інша проблема, задля вирішення якої треба не мешти міняти на мокасини чи кєди, а вивчати українську мову й нарешті розмовляти нею, а не москвосуржем, у своєму побуті. Бо де москвосурж, там і московські наративи, там і нерозуміння смислових глибин українського життя: коли й хрущі над вишнями гудуть, но я нє панімаю, што в етам такова.
no subject
Спробуйте приїхати якось сюди з своїми мештами :)
В нас така назва викликає в першу чергу асоцiацiю з росiйським мечты, так само як замiсть облачкО, наголос на останньому О, тобто вiконце на лемкiвському дiалектi - тут почують Облачко, наголос на першому О, - тобто хмаринка, росiйською.
Тож, коли будете тут у нас шпацiрувати, переходьте з дiалекту на лiтературну вимову, бо саме вас будуть вважати росiянином, а не ви...
Дивно, що вас це дивує :)
До речi, Любко Дереш, ну, в романi Культ(бо бiльше нiчого я поки що, здається, в нього так досi i не прочитала), жодного разу не сказав би мешти, а от мокасини - запросто мiг би. Вже не пригадаю напевне, просто так менi здається.
Хотiла б я дiзнатися, який у нього рiдний дiалект! :)
no subject
Ще якихось двісті років тому ні для кого навкруги Гаджибею чи у Північному Причорномор’ї не було б незрозумілим, що таке мешти. :)
>> В нас така назва викликає в першу чергу асоцiацiю з росiйським мечты, так само як замiсть облачкО, наголос на останньому О, тобто вiконце на лемкiвському дiалектi - тут почують Облачко, наголос на першому О, - тобто хмаринка, росiйською.
От я про це й кажу повсякчас: москвофєня плодить наративи русскава міра.
В мене мешти не провокують жодних асоціяцій з козломордими «мєчьтамі». Хоча я досконало знаю московську мову. Може тому, що й українську таки знаю? :)
Окупанти протягом XX століття методично викидали з українського словника (при кожному новому перевиданні) нашу лексику, пхаючи натомість московську або запозичену. Як ті ж таки туфлі. Ви от уже не знаєте, що мешти — це не діалектне слово, а невід’ємна частина літературної мови. Південні та східні регіони так сильно помоскалено, що навіть мінімальна унормована українська мова там видається людям чужою. Сучасні зманкуртовані мешканці України вже не розуміють половину питомого українського словника — зате «мовне питання не на часі» та «нє важна, на каком їзикє ґаваріт чілавєк, єслі етат їзик русскій» (та інше нєважнакакаїзичіє). Це справжня трагедія народу, що тут казати…
Ви читали книжку психолога А. Лурії про зв’язок мови та свідомости? Раджу: «Язык и сознание».
no subject
Дереш я не просто так згадала, судячи з прiзвища, це етнiчний мадьяр або ж словак. Та вiн нiкого не силує своїм пафосом.
А ви ще нуднiший за отого Лурiю, перестаньте вже, будь ласка :)
До того ж, щось менi здається, що ви так само не знали про облАчко (я там вище поспiшала, наголос у лемкiв на А), як i бiльша половина звичайних українцiв, з словником, чи без.
Зiзнайтеся, вперше чуєте? :)
Ну то послухайте, ось:
ЗI: Я мало не годину витратила на виправлення попереднього свого коментаря,
та сумнiваюся, що варто вам те показувати.
PPS: Щодо Лурiї, то я маю деякi власнi напрацювання, дивiться краще у сторону Вiктора Клемперера, Лурiя - то забронзовiлий i не дуже розумний дивак... :)
На добранiч.
no subject
Де це «у вас в програмі»?
>> Дереш я не просто так згадала, судячи з прiзвища, це етнiчний мадьяр або ж словак. Та вiн нiкого не силує своїм пафосом.
Я не читав, не знаю про це нічого.
>> А ви ще нуднiший за отого Лурiю, перестаньте вже, будь ласка :)
Ну, я не вживаю жодних наркотичних засобів та алкоголю, не палю, уникаю нецензурної лайки — то й таке… Раніше, коли вживав то все, то був, мабуть, трішки креативнішим до спілкування. :)
>> До того ж, щось менi здається, що ви так само не знали про облАчко (я там вище поспiшала, наголос у лемкiв на А), як i бiльша половина звичайних українцiв, з словником, чи без.
Зiзнайтеся, вперше чуєте? :)
Чому ж не знав? Десь чув. Я собі не роблю з того культу. У мене абсолютний слух, я добре знаю три мови, з них дві — досконало, а розумію ще більше (разом з діалектами їхніми), можу після певного тренування без акценту розмовляти різними мовами, включно з класичними. Я знаю, що в живій «старій» Україні — себто там, де москаля майже не було, насамперед маю на увазі сільське Прикарпаття — досі по селах збереглася архаїчна українська мова, що містить в собі дуже давні слова й форми. У кожнім селі свій діалект, можна так сказати. Я ту всю розмаїту мовну реальність не лише на власні вуха чув, але й розумію з дитинства. :)
>> PPS: Щодо Лурiї, то я маю деякi власнi напрацювання, дивiться краще у сторону Вiктора Клемперера, Лурiя - то забронзовiлий i не дуже розумний дивак... :)
Читав я й Клемперера, навіть думав окремо тут написати про нього. Але Клемперер — це не наука, а худліт для всіх охочих. А Лурія — це серйозна наука. Діяльнісна школа, створена в Совдепії, це реально дуже крута наука.
І вам на добраніч. :)
no subject
Коли мешти туди потраплять - будь ласка.
А допоки воно є тiльки в етимологiчному, чи у Грiнченка, або i зовсiм вже у блозi про МОДНI слова, вибачайте.
Туфлi є однаково скрiзь, i в Нечуя, i в Гончара.
А мешти - то наратив,коломийки 1900-х рокiв,всякi об`яви на olx.ua, самi гляньте, там однi львовяни. Не краще навiть i з пiснями сучасної попси - Володимир Титуса, Файнi мешти, тощо.
Не всiм випало бути Моiсеєм Фiшбейном, хоч обспiвайся про мешти до усрачки. :)
I, вибачте, але саме Лурiя - вигадав детектор брехнi. Полiграф.
Менi нагадати вам кiлька скандальних iсторiй з нашими дєятєлями в лапках, що його пройшли?
Це несерйозно. :)
I взагалi, я на вас образилася. Я дала вам лiнк на найкраще за останнi пiвстолiття рокiв виконання тiєї пiснi, а ви навiть не подивилися його.
Навiть самим Гайдамакам бiльше так не вдалося, є ще одне, з дуже гарним соло на саксофонi - але без глядачiв воно не таке натхненне.
Вся справа в емпатiї, артистiв вона просто заводить, вони таке виробляють на публiцi, ОЙ :)
no subject
Зрештою, вона може собі дозволити ще й не таке вбрання, бо від природи вона є гарна дама.
P.S.
http://ukrbooks.com/ua/Poskydajmo_fajni_meshty/
Мойсей Фішбейн
Поскидаймо файні мешти
Поскидаймо файні мешти,
Повзуваймо постоли.
Віри вітрові не ймеш ти,
Поза вітром постели —
Там, де (поночі насниться)
Поза шибою хрести,
Поза площею в’язниця,
Поза хвищею брести —
Там, де множити на двісті,
А ділити на п’ятсот,
Де сніги — то горні вісті
Недоторканих висот,
Де (наснилося) стакато
З-поза шурхоту зела,
Там, де вдосвіта строкато,
Коли вистигла зола,
Де оркестри, квіти, строфи,
Там, на розі всіх епох,
На порозі Катастрофи
Той метеликовий Бог.
27 — 28 жовтня 2005 р., Київ